Чому виникають хламідії та їх симптоматика. Симптоми та лікування хламідіозу у жінок. Як швидко вилікувати - ефективна схема позбавлення від хламідії трахоматис

Хламідії – це внутрішньоклітинні мікроорганізми, що активно живуть у людському організмі та у навколишньому середовищі. Хламідії здатні тривалий час перебувати в сплячому режимі, ніяк не виявляючи. У вологих умовах можуть зберігатися до двох діб. Це унікальні мікроорганізми, які є одночасно і бактеріями та вірусами.

Класифікація

Хламідії поділені на 4 групи:

Chlamydia trachomatis (хламідія трахоматис) - найпоширеніша форма, що передається статевим шляхом. Зустрічається лише у людини.
Chlamydia psittaci. Цей тип хламідій викликає пієлонефрит, артрит, атипову пневмонію. Переноситься людьми, тваринами, птахами та комахами.
Chlamydia pneumonia. Цей різновид є причиною бронхіту, атипової хламідійної пневмонії та інших захворювань верхніх дихальних шляхів.
Chlamydia pecorum. На даний момент цей тип погано вивчений відомо, що зустрічається у худоби.

Хламідії трахоматис вражають внутрішні та зовнішні статеві органи одночасно, серце, слизову оболонку дихальних шляхів, зуби, органи зору та суглоби. В організмі вони присутні у двох формах:

Позаклітинні інфекційні тільця – елементарні тільця.
Внутрішньоклітинна форма – ретикулярні тільця.

Елементарні тільця проникають в організм людини, і, через якийсь час, перетворюються на ретикулярні тільця. У клітинах вони розмножуються і руйнують їхню структуру – це призводить до початку запального процесу.

Етіологія виникнення

Звідки береться хламідіоз? Це венеричне інфекційне захворювання, що вражає сечостатеву систему людини.Хламідіоз причини виникнення має такі: хламідії трахоміс D-K, хламідіоз передаються статевим та побутовим шляхом. Можливе інфікування дитини при проходженні через статеві шляхи під час пологів. Хвороба протягом 2-3 тижнів після зараження протікає безсимптомно. Пізня діагностика ускладнює лікування хламідіозу та збільшує ризик наслідків. На сьогоднішній день хламідіоз вважається найпоширенішим венеричним захворюванням, що передається через статеві контакти.

Ознаки захворювання у чоловіків:

Проблеми при сечовипусканні, виникають печіння та свербіння.
Прозорі виділення із сечівника.

Ознаки захворювання у жінок:

Печіння і свербіння при сечовипусканні
Жовті виділення із піхви з неприємним запахом.
Кровотеча не менструального характеру.
Біль у нижній частині живота.
Невелике підвищення температури тіла, загальна слабість.

Хламідіоз у вагітних жінок становить загрозу мимовільного викидня. Внутрішньоутробна інфекція – причини виникнення затримки розвитку та зростання плода. Тому під час вагітності необхідно проходити обстеження на хламідії. Половина дітей, народжених від хворих матерів, народжуються вже зараженими.

Діагностика

Мазок і бактеріологічний посів, хламідії не виявляє, кількість лейкоцитів не перевищує норми або може бути підвищена незначно. Для виявлення збудника проводяться складніші дослідження: ДНК-діагностика (ПЛР) та пряма імунофлуоресценція (ПІФ). Для дослідження беруться різні зразки з уражених вогнищ.

Лікування

Антибіотики тетрациклінового ряду.
Макроліди останнього покоління
Фторхіноли.
Протигрибкові препарати: Ністатин, Пімафуцин, Флуконазол, що призначаються для відновлення мікрофлори кишечника після курсу антибіотиків.
Імуномодулятори: Поліоксидоній, Циклоферон, Тимолін, Віферон, Таквітін. Посилення імунітету підвищує шанси на успішне одужання.
Місцева терапія: мікроклізми з лікарськими засобами, вагінальні свічки, тампони.
Фізіотерапія включає магнітолазер, магнітотерапію, ультразвукове лікування.

Хламідіоз важливо лікувати зі своїм статевим партнером для унеможливлення повторного зараження.

При проходженні лікування слід відмовитись від статевих контактів.

Після закінчення терапії необхідно здати повторні аналізи на хламідії. Незалежно від позитивних результатів аналізи здаються ще двічі. Якщо повторні аналізи підтвердять відсутність хламідій, можна вважати лікування успішно завершеним.

Лікування хламідіозу у вагітних жінок має проводитись з урахуванням фізіологічних протипоказань. Гострий хламідіоз лікується після 12-ти тижневого терміну вагітності, коли закінчиться формування життєво важливих органів.

Ускладнення

У жінок наслідки перенесеної інфекції позначаються на репродуктивну діяльність. Виникає велика можливість безпліддя. Хламідії в сечостатевих органах можуть призвести до таких захворювань:

Сальпінгоофорит – запалення придатків та маткових труб
Сальпінгіт - запалення шийки матки
Ендометрит – запалення слизової оболонки матки

Синдром Рейтера – одночасне ураження суглобів, органів сечостатевої системи та очей. Подібні захворювання викликаються присутністю хламідій в організмі людини на тлі зниженого імунітету. Захворювання частіше зазнають чоловіки, ніж жінки.

У чоловіків до серйозних ускладнень відносять Епідідіміт - запалення придатка сім'яника. Запальний процес може протікати у гострій, підгострій формі та мати хронічний характер. Зазвичай запалення буває одностороннім, в окремих випадках двостороннім. Наслідки захворювання можуть призвести до безпліддя.

Простатит – запалення тканин передміхурової залози. Хронічна форма захворювання призводить до безпліддя.

Хламідіоз – це найпоширеніша статева інфекція. Щороку таке захворювання діагностується у 100 мільйонів людей. Причому в категорії ризику перебувають хлопці та дівчата віком до 30 років. Тому кожна людина, яка веде активне сексуальне життя, повинна знати, що таке хламідії та звідки вони беруться.

Хламідіоз – це інфекційна хвороба, яка найчастіше вражає статеві органи. Але в порівнянні з венеричними захворюваннями, воно може вражати зовнішні та внутрішні тканини інших органів. Іноді хламідійна інфекція локалізується в органах слуху, зору, дихальних шляхах, судинах, серці, суглобах і навіть у серці.

Важливо:Найчастіше хламідіоз протікає безсимптомно, що утруднять діагностику та подальше лікування.

Симптоматика хламідійної інфекції у жінок:

виділення з піхви, що мають жовтуватий колір, неприємний запах і слизово-гнійну консистенцію;
дискомфорт у сфері розташування статевих органів;
міжментсруальні кровотечі;
ознаки інтоксикації (нездужання та субфебрильна температура).

У чоловіків хламідіоз проявляється склоподібними виділеннями з сечівника, слабким статевим потягом, погіршенням якості сперми, потемнінням сечі та болем у паху. Також хвороба супроводжує слабкість і зростання температури тіла, кров'яні домішки при сім'явипорскуванні або сечовипусканні. Але звідки хламідіоз береться у жінок, чоловіків та навіть новонароджених дітей?

Способи зараження

Увага:хламідії, що знаходяться на побутових предметах, можуть бути заразними від 2 до 4 діб.

Провідні шляхи проникнення хламідій у організм людини:

статевий;
контактно-побутовий;
антенатальний;
інтранатальний;
повітряно-краплинний.

Кількість носіїв хламідіозу навіть у розвинених державах може сягати 20%.

Хламідіоз у жінок звідки береться, якщо вони дотримуються гігієнічних правил і охороняються під час сексу? На жаль, заразитися хламідіозом можна навіть, перебуваючи в материнській утробі, адже захворювання може передаватися через навколоплідні поди та плаценту. Таке трапляється, якщо хламідії проникають у матку під час вагітності.

Важливо:Антенатальний спосіб інфікування дуже небезпечний, адже він призводить до розвитку вад, передчасних пологів, а іноді і до завмирання плода.

Також зараження хламідіями може статися вертикальним шляхом, коли дитина інфікується при контакті зі статевими органами матері у процесі родової діяльності. У такому випадку у малюка хламідії викликають пневмонію та кон'юнктивіт.

Більш рідкісним методом проникнення хламідій у тіло людини є повітряно-краплинний шлях. Але такий спосіб передачі інфекції є досить небезпечним, адже він призводить до розвитку хламідійного запалення легенів.

А у сильної статі порушення репродуктивної функції обумовлені тим, що хламідії змінюють склад сперми, а також вони провокують запальні процеси в статевих шляхах, по яких просуваються сперматозоїди.

Крім цього, не лікування хламідіозу у жінок закінчується розвитком таких хвороб, як:

сальпінгоофорит;
ендометрит;
сальпінгіт;
поява синдрому Фітц-Хью-Куртіса (ускладнення після запалення органів малого тазу);
запалення зв'язок, розташованих біля матки.

Відсутність грамотної терапії хламідіозу у чоловіків призводить до розвитку простатиту. На тлі цього захворювання розвиваються інші ускладнення:

атонія;
кіста передміхурової залози;
синдром Рейтера;
висхідне інфікування сечових шляхів;
епідидиміт;
склероз та атрофія передміхурової залози.

Щоб не довелося лікувати хламідіоз та його наслідки, необхідно ретельно стежити за гігієною статевих органів, періодично оглядатися у гінеколога чи уролога та регулярно зміцнювати імунітет. Основна профілактика захворювання полягає у використанні презервативу при статевому контакті та ретельному виборі постійного статевого партнера.

Вконтакте

Хламідіоз - досить серйозне венеричне захворювання, наслідки та ускладнення після якого можуть бути значними. Щоб знизити ризик появи ускладнень, потрібно грамотно побудоване, а, головне, своєчасне лікування.

У жінок діагностика цього захворювання ускладнюється, тому що інфекція розвивається всередині організму і дається взнаки вже в той момент, коли інкубаційний період закінчено і починається етап бурхливого розмноження патогенної бактерії. Лікування хламідіозу вимагає паралельного проведення терапевтичного курсу у обох партнерів, інакше ризик повторного зараження досить великий.

Хламідіоз у жінок

У жінок хламідіоз проявляється по-різному. Все залежить від стадії захворювання. Найчастіше діагностика цього захворювання відбувається вже в той момент, коли хвороба йде "повним" перебігом. Але приблизно в кожному третьому випадку вона взагалі про себе не дає ніяк знати. Такий перебіг захворювання ще більш небезпечний, тому що важко запідозрити, що в організмі щось йде не так. Не здогадуючись про проблеми зі здоров'ям, жінка може заразити партнера чи навіть зачати дитину.

У разі вже наявної вагітності цей стан речей не менш серйозний. Відсутність своєчасного лікування може призвести до непоправних наслідків.

Інкубаційний період хламідіозу у жінок триває від двох тижнів до місяця. Якщо інфекція передалася статевим шляхом, то вже за два тижні можливий прояв перших ознак.

Виділяють кілька етапів розвитку захворювання:

Перший етап. Хламідія потрапляє в піхву, в комфортне для себе місце існування.
Другий етап. У цей час відбувається внутрішньоклітинний етап розвитку, на якому патогенний мікроорганізм починає активне розмноження, і вже за кілька днів клітина, в якій він знаходився, відмирає.
Третій етап. Той самий період, коли відбувається активне зростання мікроорганізмів. Вони швидко поширюються та захоплюють нові клітини.

Шляхи зараження

Хід захворювання надалі багато в чому залежить від того, яким саме чином патогенний мікроорганізм проник у людину. Відзначають чотири основні шляхи зараження:

Статевий шлях. Найчастіше зараження відбувається саме таким чином. Проникнення хламідії стає можливим внаслідок незахищеного статевого акту. Зараження може статися внаслідок будь-якого виду зносин: оральних, анальних та вагінальних. При такому шляху насамперед уражається слизова оболонка піхви. З неї вже хламідія без проблем потрапляє на маткові труби, охоплюючи всю поверхню. Якщо вчасно не приступити до лікування, то інфекція перебереться на сечовивідні шляхи. Цілком імовірним є розвиток циститу.
Вертикальний шлях. Саме таким чином відбувається зараження новонародженої дитини. Якщо під час вагітності жінка хворіла на хламідіоз, у неї в піхву накопичилася досить велика кількість патогенної флори. Під час пологів малюк, проходячи через пологові шляхи, інфікується від хворої матері. В результаті в нього можуть розвинутись хламідійний кон'юнктивіт і статися ураження легень. Існує думка, навіть перебуваючи в утробі матері, дитина вже може заразитися цією інфекцією. Але достовірність цієї гіпотези поки що не доведена.
Контактно-побутовий шлях. Ніхто не може повністю довести зараження хламідіозом таким чином, але й спростувати наявність такого шляху також ніхто не в змозі. Існує думка, що цю інфекцію можна «підчепити» з одягу випадкового зустрічного на вулиці, у громадському транспорті та просто в натовпі. Якщо витертися рушником після хворої людини ризик зараження цілком реальний, тому що бактерія здатна прожити на бавовняній тканині протягом двох днів. Але тільки в тому випадку, якщо температура довкілля відповідала +18 градусів. Відхилення в температурному режимі хоча б на градус-другий загрожує загибеллю патогенного мікроорганізму.
Повітряно-краплинний спосіб. Досить рідкісний шлях, але саме таким чином відбувається зараження хламідіозом від хворого на хламідійну пневмонію.

Хламідії у жінок причини виникнення

Чому стає можливим зараження хламідіозом у жінки?

Головна причина – безладні статеві зв'язки, незахищений секс (це найпоширеніша причина зараження як серед жінок, а й серед чоловіків);
Встановлена в матці спіраль, що запобігає небажаній вагітності, також може спричинити виникнення цього малоприємного захворювання;
Причиною зараження може стати аборт та інші гінекологічні операції;
Через недотримання правил особистої гігієни ймовірність зараження також існує.

Зараження може статися і натомість зниженого імунітету, таке може статися і натомість тривалого лікування антибіотиками. Стресові стани теж не сприяють покращенню імунітету. Банальне переохолодження веде до порушення імунної системи та збільшення її сприйнятливості до різноманітних інфекцій, у тому числі і хламідіозу. Ще одна часта причина зниження імунітету - недостатнє вміст вітамінів в організмі.

Хламідіоз у жінок. Симптоми

симптоми захворювання можуть бути відсутніми, саме так і відбувається приблизно в третині випадків. Але якщо говорити про відчуття, то перша ознака того, що в організмі щось йде не так - печіння, дискомфорт в області піхви.

Якщо інфекція проникла не тільки у піхву, а й сечовивідні шляхи, то відзначають різі під час походу в туалет, спостерігається помутніння сечі. Через скільки проявляється хламідіоз у жінок? Приблизно за два тижні.

Трохи згодом з'являються такі ознаки хламідіозу у жінок після зараження. Кількість виділень з піхви стає більшою, і вони набувають жовтуватого кольору. Неприємний запах також має підказати, що щось гаразд. На тлі інфекції, що протікає, може з'явитися субфебрильна температура.

У пізнішому періоді захворювання, коли патогенна флора розростається дедалі більше, відбувається ураження матки та її придатків. У цей час пацієнтки часто скаржаться на болі, що тягнуть, в нижній частині живота і попереку. Біль дається взнаки під час місячних, значно посилюючись. Не проходить безслідно і посилене фізичне навантаження, віддаючись сильним болем у животі.

Якщо захворювання протікає протягом значного часового відрізка, може спостерігатись порушення ендокринної функції яєчників. Менструації при цьому можуть змінитися, стати надто багатими та болючими або, навпаки, зійти на «ні».

Наслідки хламідіозу у жінок

Таке захворювання, як хламідіоз не може пройти без наслідків, і дуже серйозних.

Ендометрит, сальпінгіт, сальпінгоофорит. Ці захворювання виникають внаслідок ураження слизової оболонки у піхві, матці, маткових трубах та яєчниках. Усі вони лікуються, але гарантії, що захворювання пройшло без серйозних наслідків – немає. У трубах цілком можуть залишитися рубці, які надалі здатні перешкодити бажаній вагітності.
Внаслідок тих же рубців у маткових трубах велика ймовірність позаматкової вагітності.
Безпліддя та розвиток злоякісних пухлин. Такий наслідок імовірно лише в результаті надто занедбаного хламідіозу, який тривалий час не діагностували і не лікували.
Після перенесеного хламідіозу навіть у разі успішного зачаття немає повної гарантії позитивного результату вагітності. Імовірність передчасних пологів зростає у кілька разів.

Хламідіоз у вагітних

Про всяк випадок, щоб уникнути проблем надалі, аналіз на наявність хламідіозу та інших венеричних захворювань слід здати ще до вагітності.

Зробити це має не лише жінка, а й чоловік. Якщо інфекцію не виявити своєчасно, можна втратити плід.

Як виявити хламідіоз у жінок?

Щоб зробити висновок про наявність інфекції, необхідно провести комплекс аналізів. Тільки всебічне обстеження здатне дати повну картину стану здоров'я жінки.

Мікроскопічний аналіз. Насамперед у жінки беруть мазок, але не тільки з піхви. Також будуть потрібні проби слизової оболонки з шийки матки та уретри. В окремих випадках беруть мазки із прямої кишки.

Взяті проби готують спеціальним чином та розглядають через мікроскоп.

Результат цього дослідження не може бути істиною в останній інстанції, і, якщо в такий спосіб не було нічого виявлено, це не означає, що жінка абсолютно здорова. Справа в тому, що висновок можна зробити за пробами, взятими з однієї ділянки. У той час як інфекція може успішно розвиватися на іншому.

Адекватність результату також залежить від лаборанта, що проводить дослідження та правильності проведення забору проби:

ПЛР-діагностика. Досить точний метод, він показує позитивний результат за наявності інфекції та негативний за її відсутності. І тут для аналізу береться не мазок, а зіскрібок, що дозволяє досліджувати як слизову, а й клітини. Більшість лабораторій такий аналіз проводиться автоматизованим способом. Що дозволяє провести якіснішу діагностику. Помилка через людський фактор зведена до нуля.
Бактеріологічні посіви. З піхви, уретри, з шийки матки та з самої матки беруться проби слизової оболонки. Надалі проводять посів на флору, який показує, чи є в організмі патогенні мікроорганізми та в якій кількості. У такий спосіб можна відразу дізнатися чутливість бактерій на ті чи інші антибіотики.
Аналіз крові. За цим аналізом не можна знайти самого збудника, але виявити кількість антитіл, які організм виділяє при тому чи іншому захворюванні дуже навіть можливо.

Якщо діагноз підтвердився і реальність така, що жінка дійсно хвора на хламідіоз, потрібно приступати до лікування. Як лікувати хламідіоз у жінки? Варто враховувати той факт, що проводити лікування варто не тільки у партнерки, а й у її партнера, інакше ризик повторного виникнення інфекції зберігається.

Лікування хламідіозу відбувається антибіотиками, інакше хворобу подолати неможливо. В основному антибіотики з трьох груп: тетрациклінів, макролідів та фторхінолонів. На відміну від чоловіків лікування жінок не обмежується тільки таблетками і мазями для зовнішнього застосування. У разі жінок також необхідно використовувати свічки, тампони та спринцювання. Тільки в цьому випадку одужання прийде швидше, а наслідки будуть мінімальними.

У кожному конкретному випадку підбір препаратів та схем їх застосування відбувається індивідуально. Призначати ліки може лише лікар виходячи з проведених досліджень. Самостійно підбирати собі препарати в жодному разі не можна. Це може призвести до негативних реакцій та невиправданих ризиків.

Схема лікування хламідіозу у жінок

Якщо лікування проводиться на ранній стадії, можна обійтися лише препаратами місцевого застосування. На цьому етапі призначають вагінальні свічки, тампони, проводять спринцювання на основі трав. Для прискорення одужання обов'язково необхідно приймати вітамінний комплекс. Нерідко тим часом призначають адаптогени на рослинній основі, що зміцнюють організм.

Рання стадія захворювання – це перші два місяці. Лікування проводиться у домашніх умовах, госпіталізації такий стан не потребує. Але прийом антибіотиків також необхідний. Без них позбавитися патогенного мікроорганізму до кінця неможливо. Щоправда від лікування більш пізніх стадіях курс антибактеріальними препаратами буде менш затяжний.

З антибіотиків дуже ефективні у боротьбі з хламідіозом Доксициклін, Окситетрациклін – обидва препарати відносяться до групи тетрациклінів. Часто призначають такі медикаменти, як еритроміцин, як у таблетках, так і у вигляді мазі, азитроміцину. Ці препарати із групи макролідів. Такі ліки, як Левофлоксацин, Ципрофлоксацин та інші представники групи фторхінолонів при лікуванні хламідіозу на ранній стадії призначають вкрай рідко. Їх прописують тільки в тому випадку, якщо препарати із двох попередніх груп виявилися безсилими.

Доксициклін Окситетрациклін
Еритроміцин

Азітроміцин Левофлоксацин
Ципрофлоксацин

Азитроміцин дуже ефективний у боротьбі зі «свіжою» інфекцією. Цілком достатньо одноразового прийому для повного лікування від захворювання.

Не слід забувати, що антибіотики навіть у невеликому обсязі порушують баланс мікрофлори кишківника. Тому після антибактеріального курсу обов'язково потрібний курс пробіотиків.

Якщо вчасно не розпочати лікування, то захворювання перетворюється на хронічну стадію. Терапія на цьому етапі значно ускладнюється і потребує більше часу та зусиль.

Лікування на цій стадії проводиться у кілька етапів. Насамперед проводять підготовку організму, яка дозволяє провести більш дієве лікування надалі.

Найчастіше як підготовку проводять курс внутрішньом'язових ін'єкцій. Тижневий курс з Неовіру або Циклоферону мають протимікозний та противірусний ефект. Крім уколів призначають курс пігулок, наприклад, Роваміцин. Цей антибіотик відноситься до групи макролідів і за своїми характеристиками добре поєднується в парі з Неовіром, доповнюючи його.

Неовір
Циклоферон
Ровоміцин

Щоб організм легше переніс таку кількість антибактеріальних препаратів наприкінці кожного тижня лікування, призначають прийом Дифлюкана. Також комплекс необхідно доповнити полівітамінами, на роль таких при лікуванні хламідіозу відмінно підійде Супрастин, цілком можуть підійти будь-які інші аналоги.

Дифлюкан
Супрастін

Після завершення першого етапу починається щільна робота з реабілітації організму. Препарати та схеми прийому повністю змінюються.

На цьому етапі насамперед потрібно відновити мікрофлору піхви. Тому на цьому етапі без вагінальних супозиторій не обійтися. Лактобактерин на основі живих лактобактерій здатний за курс повністю відновити порушену слизову та нормалізувати процеси. Ці свічки сприяють відновленню імунітету організму.

Щоб допомогти імунітету відновитися та запобігти рецидивам, у тандемі з Лактобактеріном проводять курс уколів, які допомагають організму вести якісну боротьбу з вірусами та інфекціями. На роль таких борців чудово підійдуть Циклоферон, Реаферон чи Інтерлок. Допустимо призначення таких препаратів, як Вобензим та Флогензим. Останні два препарати часто йдуть у комплексі до основних препаратів, допомагаючи уникнути патологій та ускладнень.

У цей період дуже результативний прийом Кліндаміцину, він зарекомендував себе у боротьбі з хламідійними інфекціями, допомагає навіть у тому випадку, якщо вірус оселився у дихальних шляхах та кісткових тканинах. Якщо інфекція протікає досить важко, спочатку слід призначати препарат у вигляді уколів, тому що в цій формі антибіотики працюють швидше і результативніше. Максимум на десятий день лікування необхідно перейти на таблетовану форму цього препарату.

Лактобактерін Реаферон Вобензим Флогензим Кліндаміцин

Лікування вагітних

Хламідії (хвороботворні мікроорганізми, що не мають відношення ні до бактерій, ні до вірусів). Вони є основними провокаторами небезпечного патологічного процесу, що призводить до хламідіозу. У разі попадання хламідій в організм відбувається ураження внутрішніх органів. Дане ЗПСШ може супроводжуватися кон'юнктивітом, отитом, дихальними недугами, проблемами із суглобами. Напрочуд, хламідіоз може негативно позначитися навіть на зубах.

Однак, основна небезпека хламідіозу полягає у безсимптомному перебігу. Після проникнення в організм через сечостатеву систему (локалізуються саме тут) можуть спричинити незначний запальний процес. Але встановити точного збудника можна тільки в лабораторних умовах. Тому тривалий час інфекція може поширюватися по організму, завдаючи йому шкоди, набуваючи хронічного характеру, проте, ніяк не проявляючи себе. Щоб уберегтися від небезпечної інфекції, кожна жінка повинна бути ознайомлена з основними шляхами інфікування та можливими проявами хламідіозу.

Те, як недуга проявлятиме себе і, як надалі розвиватися, залежить безпосередньо від того, яким шляхом було інфікування. За частотою та сферою визначають кілька шляхів інфікування.

Шлях зараження	коротка характеристика
Статевий контакт	За даними статистики саме за статевого сполучення, що сталося без засобів бар'єрної контрацепції, відбувається інфікування даними хвороботворними мікроорганізмами. Після проникнення в організм хламідії активізуються та вражають запальним процесом піхву (слизову), потім маткові труби та інші дітородні органи. Одним із найтяжчих наслідків хламідіозу є безпліддя. Варто зауважити, що інфікування відбувається не тільки при вагінальному проникненні. Якщо з хворим чоловіком був оральний, анальний секс, то відбудеться проникнення хламідій із наступним визначальним місцем локації.
Вертикальний	Під цим методом інфікування передбачається передача інфекції від матері до плода. Відбувається це безпосередньо під час пологів, коли малюк проходить родовими шляхами. Серед наслідків хламідіозу для новонародженого виділено кон'юнктивне ураження очей, недуги дихальних шляхів.
Побутовий	Цей спосіб інфікування не підтвердив жодного випадку, коли відбулося зараження через побутові речі або за тактильного контакту з носієм інфекції. Проте теоретично не виключається такої ймовірності. Якщо використовувати чужі рушники, громадський туалет (сідаючи на кришку унітазу). Встановлено, що середня тривалість життя хламідій у зовнішньому середовищі (саме на бавовняних тканинах) до двох днів
Повітряно-крапельний	Цей спосіб інфікування є вкрай рідкісним, проте дуже поширеним при хламідійній пневмонії.

Це важливо!Основний шлях проникнення хвороботворних мікроорганізмів – незахищене статеве сполучення. Тому, щоб зберегти своє здоров'я слід завжди використовувати презервативи з неперевіреними партнерами.

Як хламідії вражають жіночий організм?

Головна небезпека захворювання полягає у безсимптомному перебігу. Медичні дані підтверджують, що хламідіоз може виявитися лише у 30% пацієнток. Ось тому ускладнюється контроль захворювання. Прихований період недуги є небезпечним як для жіночого здоров'я, але й її партнера. Також своєчасно не виявлений і не пролікований хламідіоз є небезпечним для майбутньої вагітності (висока ймовірність зараження дитини).

Тривалість прихованого періоду (коли інфекція знаходиться в інкубаційній стадії) може змінюватись від двох тижнів до місяця. При статевому зараженні прояв незначної симптоматики відбувається на чотирнадцятий день.

Поразка жіночого організму хвороботворними хламідіями відбувається поетапно:

Після контакту з хворим мікроорганізми потрапляють на слизову оболонку піхви.
Після активізації інфекції починається внутрішньоклітинне розмноження. Хламідії є ретикулярними тільцями, що локалізуються всередині клітини людини. Через кілька днів здорова клітина починає гинути.
Після розмноження відбувається швидке ураження слизової оболонки, що проводить до запального процесу дітородних органів. На цьому етапі також відбувається подальша поразка здорових людських клітин.

Ознаки та симптоматика недуги

Хламідійна інфекція може проявляти себе у вигляді вторинних недуг, що порушують нормальну працездатність жіночої сечостатевої системи.

Основні прояви

Кольпіт.Після того, як до жіночого організму потрапили хламідії, симптоматика може проявитися, як хламідійний кольпіт. Локалізуються хвороботворні мікроорганізми в навколопіхвових залозах. Яскраво виражений прояв цієї недуги спостерігається у юних дівчат, у жінок, що перебувають у періоді менопаузи, а також вагітних. Пояснюється це недостатньою кількістю естрогену. Серед симптомів виділять: свербіж, печіння, специфічні вагінальні виділення, проблемний процес сечовипускання, больовий синдром у ділянці живота, що віддає у поперек, висока температура.
Цервіцит.Якщо інфекція розвивається протягом тривалого часу, то у жінки виникає ураження шийки матки. Наводить така патологія до цервіциту. При гінекологічному огляді діагностується збільшення матки, набряклість.За відсутності своєчасного лікування очікується наслідок як ерозії шийки матки.
Сальпінгоофоріт.Якщо хвороботворні мікроорганізми піднімаються вгору сечостатевою системою (за умови знижених функцій імунної системи) виникає серйозне запалення жіночих органів(діагностується лише при УЗД).

Зверніть увагу!Здебільшого хламідійна інфекція протікає без особливих проявів, тому жінці рекомендовано регулярно проходити гінекологічні огляди.(Особливо, якщо ведеться статеве життя з частою зміною статевого партеру).

Додаткова симптоматика хламідіозу

Хламідійна інфекція є яскравим представником ЗПСШ, тому не виключається прояв таких симптомів, як печіння та свербіння, хворобливий синдром, висока температура. Відмінних характеристик виділень не спостерігають, проте жінка може мати вторинну інфекцію (герпес генітальний, молочниця, трихомоноз). Основні ознаки хламідіозу характеризуються:

Це важливо!Хламідійна інфекція створює сприятливі умови у розвиток додаткових статевих інфекцій.

Про те, як проявляється хламідіоз не тільки у жінок, а й у чоловіків, можна дізнатися з відеоролика.

Відео - Хламідіоз у чоловіків та жінок

Наслідки недуги

Хламідіоз вважається одним із найскладніших статевих недуг, що легко вражають репродуктивну систему, при цьому жінка може навіть не здогадуватися про це. Якщо хламідії вражають фалопієві труби, то висока ймовірність розвитку ендометриту. Також наслідки хламідіозу можуть призводити до проблем зачаття, безпліддя. Крім того, підвищується ризик розвитку злоякісних пухлинних новоутворень. Залежно від того, де саме локалізується інфекція, у жінки спостерігатимуться запальні процеси у придатках, матці, яєчниках. Тому жінка в обов'язковому порядку повинна проходити планові огляди у спеціаліста та здавати аналізи на ЗПСШ.

Інфекція, викликана хламідіями, здатна вражати як сечостатеву систему жінок, а й швидко поширюватися інші системи органів. Головна небезпека цієї хвороби полягає в тому, що нерідко вона присутня у прихованому стані, але незважаючи на відсутність явних ознак, викликає патологічні зміни в органах.

Інфекції схильні як люди середнього віку, і підлітки. Визначити її, ґрунтуючись лише на симптомах та зовнішніх проявах, вкрай важко, тому що специфічної клінічної картини хламідії не викликають, нагадуючи багато інших запальних процесів сечостатевої системи.

До якого типу мікроорганізмів віднести збудника хламідіозу, фахівці визначилися лише недавно. Бактерія роду Хламідії - існує в організмі у двох різних формах, одна з яких більше нагадує бактерії, а друга веде себе як вірус:

внутрішньоклітинна форма. Цей період життя бактерії проходить усередині клітин господаря, де вона активно споживає клітинну енергію та витрачає її на швидкий ріст та розмноження (поділ). Усередині клітини хламідія ділиться з великою швидкістю, іноді утворюються цілі колонії. Незважаючи на активну вегетацію, бактерія на цьому етапі практично не здатна до зараження.
Позаклітинна форма. Всі процеси життєдіяльності після виходу з клітини уповільнюються і майже повністю зупиняються, але вірулентність (здатність до зараження) на цій стадії стає максимальною.

Існує ще одна рідкісна форма, коли бактерія живе всередині клітин, але процеси росту та розмноження не відбуваються. На даному етапі хламідіоз майже неможливо виявити за допомогою стандартних клінічних аналізів, крім того така форма дуже стійка до більшості лікарських засобів.

Весь цикл життя однієї хламідії продовжується близько 2-3 діб, тому ймовірність зараження виникає дуже часто - раз на кілька днів.

У системі міжнародної класифікації хвороб хламідіоз входить до великої групи «Хвороби, що викликаються хламідіями» із шифром А74.

Шляхи зараження

Те, як розвиватиметься захворювання, багато в чому залежить від шляху, яким інфекція потрапила в організм жінки.

Основні шляхи зараження хламідіозом:

Статевий шлях.Цей метод зараження є основним і переважна кількість передач інфекції відбувається за допомогою такого механізму. Якщо статевий акт відбувається без застосування презервативу, то можливість зараження багаторазово збільшується. Збудник потрапляє на циліндричний епітелій зовнішніх статевих органів або у піхву і проникає через мембрани углиб клітин. Крім того, інфекція чудово проникає в організм при оральному або анальному сексі.
Контактно-побутовий шлях.Досить рідкісний шлях передачі, але його не можна виключити. Хламідії зберігають здатність до зараження протягом 2 діб при температурі близько 20 ° С, тому хвороба може перейти з брудних рук, кришки унітазу або поручнів у громадському транспорті, з рушників або лазневих халатів.
Під час вагітності від матері до дитини.Така передача відбувається за внутрішньоутробного розвитку, коли плодові води інфікуються хламідіями. Якщо дитина їх ковтає, то висока ймовірність того, що відбудеться зараження. Крім того, бактерії можуть проникати в організм через несформовані тонкі шкірні покриви.
Повітряно-крапельний шлях.Дуже рідкісний спосіб, який спостерігається лише за легеневої форми хламідіозу.

Після успішного впровадження інфекції тільки частина хворих жінок може помітити у себе симптоми, решта не здогадуватиметься про присутність захворювання в організмі.

Тривалість інкубаційного періоду відрізняється у різних жінок залежно від стану здоров'я та триває максимум місяць. Розвиток інфекції відбувається у три етапи:

Бактерії виділяють спеціальні речовини, які руйнують оболонки клітини і допомагають проникнути в її структуру. Клітина при цьому продовжує жити та постачати хламідії всіма необхідними поживними речовинами. Організм реагує таке використання посиленим виділенням лейкоцитів.
Після достатнього розмноження хламідій клітина відмирає і хламідії починають мігрувати міжклітинним простором. У відповідь імунна система активізується і починає боротьбу.
В органі, в якому спостерігалося численне ураження клітин, виникає запальний процес, а нові бактерії поселяються до інших клітин.

Розвиток процесу може бути гострим із яскраво вираженими симптомами, а може протікати у формі хронічної течії.

Гостра стадія

При гострому перебігу всі симптоми нагадують прояви багатьох урогенітальних інфекцій, тому розглядати їх необхідно в комплексі:

Спочатку може підвищуватися температура тіла. Зазвичай вона не перевищує показання вище 37,5 ° С, а через тиждень може спуститися до нормальних меж. Загальний стан нагадує початок вірусної інфекції: з'являється слабкість, швидка стомлюваність і загальний занепад сил.
В області статевих органів, живота та в нижній частині поперекового відділу спостерігаються болі. Вони бувають різної сили - від незначних до важко переносимих.
Порушення сечовипускання. Нерідко частішають позиви до відвідування туалету, а обсяг сечі помітно зменшується. При цьому відтік сечі відбувається болісно, особливо на початку та в кінці процесу. У сечівнику відчувається болісне печіння і різь.
Змінені виділення. Зазвичай їх обсяг збільшується, по консистенції вони близькі до зеленого або жовтого слизу з різким запахом. У разі риб'ячого запаху можна припустити паралельний розвиток бактеріального вагінозу.
Печіння, набряклість та виражений дискомфорт зовнішніх статевих органів. Такий симптом спостерігається у жінок, організм яких виявляє алергічну реакцію на присутність патогенного мікроба на слизовій оболонці статевих органів.

Якщо лікування розпочато, то через деякий час симптоми стануть вщухати і зникнуть. Але оскільки самостійне лікування хламідіозу неможливе, зникнення симптоматики означає, що хвороба з гострої форми перейшла в хронічну.

Хронічна течія

При хронічній течії всі симптоми, що виникають у гострій фазі, будуть відновлюватися щоразу, коли захисні сили організму слабшають. Це може відбуватися після важких захворювань, операцій, періодів сильної фізичної чи моральної перевтоми, гіповітамінозу та ін.

Крім загальних нерідко розвиваються такі ознаки:

Ерозії та набряклість на поверхні шийного епітелію. Цей симптом може виявити лікар при гінекологічному огляді. Також буде помітно мізерне кров'янисте відокремлюване з ерозії, де активно розмножуються хламідії.
Після статевого акту спостерігається незначне виділення крові. При механічному вплив статевого члена на шийку матки ерозії пошкоджуються і кровоточать деякий час.
Місячні можуть протікати болючіше, ніж до початку захворювання. Терміни місячного циклу іноді зміщуються через затримки.

Тривала присутність інфекції в організмі може сприяти просуванню бактерій вгору статевими або сечовивідними шляхами і викликати такі порушення:

Ендометрит – запальний процес внутрішнього слизового шару матки.
Сальпінгоофорит - запалення маткових труб або яєчників, які іноді присутні одночасно.
Кольпіт - запалення залоз, що знаходяться в основі піхви (препуціальні залози). Найгостріше виявляється при нестачі естрогену: при вагітності, у дівчат пубертатного періоду, при клімаксі.
Цервіцит – ураження каналу шийки матки, який при цьому збільшується за рахунок набряклості та запалення. У запущеній формі призводить до локального злущування епітелію.

Крім того, хронічна форма сприяє частим застудним захворюванням, які тривалий час лікуються і загрожують ускладненнями.

Хламідіоз у жінок у період вагітності

Дане захворювання відноситься до TORCH-інфекцій, оскільки здатне вплинути на перебіг вагітності.

Головні перинатальні ускладнення:

загроза переривання вагітності;
інфікування плодового міхура та багатоводдя;
розвиток пієлонефриту у вагітної;
синдром Рейтера;
стриктура уретри, що викликає застій сечі у вагітної;
тривале скорочення матки після пологів.

Наслідки хламідіозу для зародка визначаються моментом коли відбулося зараження. Якщо хвороба починається в першому триместрі, то висока ймовірність загибелі плода, а при пізнішій появі патології у дитини можуть спостерігатися відхилення у формуванні та розвитку.

Діти, народжені від інфікованих жінок, можуть бути недорозвиненими, страждати на анемію або великий недобір ваги, їх ЦНС часто буває вражена. У перші місяці життя таких дітей нерідко бактеріальними інфекціями уражаються очі, вуха, горло, буває енцефаліт чи пневмонія. Рідко трапляється раптова смерть дитини.

Діагностика

Точнісінько діагностувати хламідіоз можна тільки за допомогою лабораторних досліджень.

Для діагностики жінкам найчастіше призначають такі аналізи:

Мазок на бактеріоскопію. Цей аналіз виконує гінеколог. Мазки беруть відразу з трьох місць: з піхви, цервікального каналу та з уретри. Хламідії можуть визначитися у всіх мазках, а можуть бути лише в одному. Матеріал після відбору фарбують мікробіологічними барвниками та обстежують під мікроскопом. Метод привабливий своєю безболісністю та швидкістю, але характеризується низькою достовірністю.
Дослідження ІФА-методом. Для цього беруть кров із ліктьової вени або виділення з піхви. Аналіз грунтується на виявленні антитіл, з якого можна визначити як присутність бактерій, а й тип процесу (гострий чи хронічний).
Бактеріологічний посіву чашку Петрі на агар (живильне середовище). Після посіву проба витримується в термостаті за ідеальної температури для розвитку бактеріальних колоній, а потім вивчається їх видовий склад. Методика точна та достовірна, але потребує багато часу для отримання результатів.
ПЛР-обстеження. У біоматеріалі, взятому із зовнішніх або внутрішніх статевих органів, а також у сироватці крові, виявляються фрагменти ДНК або РНК бактерії-збудника. Цей метод здатний виявити хламідіоз як на стадії внутрішньоклітинного розвитку, так і після виходу із структури клітин.

Для ефективної діагностики лікар призначає кілька типів аналізів одночасно, тому що хламідії можуть бути присутніми тільки в одному типі зразків і відсутні в інших.

Лікування хламідіозу у жінок

Основним засобом лікування хламідіозу у жінок є антибіотики.

Якщо не встановлено, яких груп антибіотиків у хламідій є стійкість, то використовуються сильні препарати широкого спектра дії. Якщо під час діагностики була встановлена резистентність до певних груп, то коло препаратів можна вибирати більш вузько.

Азитроміцин – одноразовий прийом;
Доксициклін – недорогий препарат, середній курс з його використанням становить один тиждень;
Офлоксацин або Еритроміцин – застосовуються до двох тижнів, мають низьку ефективність та багато побічних ефектів.

Застосування препаратів має диктуватися наявністю симптомів. Навіть якщо симптоми повністю зникли, необхідно довести призначений курс до кінця, щоб не виробити у бактерій стійкість до препаратів і не домогтися повторного повернення хвороби, що зміцнилася.

Для того, щоб не спровокувати антибіотиками кишковий дисбактеріоз, призначають одночасний прийом пребіотиків (Лінекс, Канадський йогурт та ін.) та пробіотиків (Хілак, Аципол та ін.).

Ще один етап лікування – корекція імунітету. Для цього застосовують імуномодулятори (Віферон, Метилурацил, Елеутерокок, Поліоксидоній) та тривалий прийом полівітамінів (Алфавіт, Квадевіт, Вітрум та ін.)

На час лікування обов'язково виключаються статеві контакти. Терапія обов'язково проводиться для двох партнерів одночасно, щоб уникнути повторного зараження.

На весь період терапії з раціону слід виключити жирне, пряне, солоне, солодке та алкоголь.

Курс лікування здатний усунути всі симптоми, швидко вивести з організму інфекцію та запобігти ускладненням, що викликаються хламідіозом.

На даному відео лікарі розповідають про способи діагностики хламідіозу, а також варіанти його лікування.