Фгос за напрямом підготовки 40.04 01 юриспруденція. IV. Характеристика професійної діяльності магістрів
Відповідно до пункту 5.2.7 Положення про Міністерство освіти і науки Російської Федерації, Затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 15 травня 2010 р. № 337 (Збори законодавства Російської Федерації, 2010, № 21, ст. 2603; № 26, ст. 3350), пунктом 7 Правил розробки та затвердження федеральних державних освітніх стандартів, затверджених постановою Уряди Російської Федерації від 24 лютого 2009 р. № 142 (Збори законодавства Російської Федерації, 2009, № 9, ст. 1110), наказую:
Затвердити федеральний державний освітній стандарт, що додається, вищого професійної освітиза направленням підготовки 030900 Юриспруденція (кваліфікація (ступінь) «магістр») та ввести його в дію з дня набрання чинності цим наказом.
| Міністр | А.А. Фурсенка |
Реєстраційний № 19648
додаток
Федеральний державний освітній стандарт вищої професійної освіти за напрямом підготовки 030900 Юриспруденція (кваліфікація (ступінь) «магістр»)
(утв. наказом Міністерства освіти і науки РФ від 14 грудня 2010 р. № 1763)
I. Область застосування
1.1. Цей федеральний державний освітній стандарт вищої професійної освіти (ФГОС ВПО) є сукупність вимог, обов'язкових при реалізації основних освітніх програм магістратури за напрямом підготовки 030900 Юриспруденція освітніми установами вищої професійної освіти (вищими навчальними закладами, вузами) на території Російської Федерації, що мають державну акредитацію.
1.2. Право на реалізацію основних освітніх програм навчальний закладмає лише за наявності відповідної ліцензії, виданої уповноваженим федеральним органом виконавчої.
ІІ. Використовувані скорочення
У цьому стандарті використовуються такі скорочення:
ІІІ. Характеристика напряму підготовки
Нормативний термін, загальна трудомісткість освоєння ООП (в залікових одиницях)* та відповідна кваліфікація (ступінь) наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Терміни, трудомісткість освоєння ОВП та кваліфікація (ступінь) випускників
Терміни освоєння ООП магістратури з очно-заочної (вечірньої) та заочної форм навчання, а також у разі поєднання різних форм навчання можуть збільшуватися на п'ять місяців щодо нормативного терміну, зазначеного в таблиці 1 на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу.
Профільна спрямованість магістерських програм визначається вищим навчальним закладом, що реалізує ООП за відповідним напрямом підготовки.
IV. Характеристика професійної діяльності магістрів
4.1. Область професійної діяльностімагістрів включає розробку та реалізацію правових норм; забезпечення законності та правопорядку, проведення наукових досліджень, освіта та виховання.
4.2. Об'єктами професійної діяльності магістрів є громадські відносиниу сфері реалізації правових норм, забезпечення законності та правопорядку.
4.3. Магістр з підготовки 030900 Юриспруденція готується до наступних видів професійної діяльності:
а) правотворча;
б) правозастосовна;
в) правоохоронна;
г) експертно-консультаційна;
д) організаційно-управлінська;
е) науково-дослідницька;
ж) педагогічна.
Конкретні види професійної діяльності, яких, переважно, готується магістр, визначаються вищим навчальним закладом разом із навчальними, науково-педагогічними працівниками вищого навчального закладу та об'єднаннями роботодавців.
4.4. Магістр з напряму підготовки 030900 Юриспруденція має бути підготовлена до вирішення наступних професійних завдань відповідно до профільної спрямованості магістерської програми та видів професійної діяльності:
а) правотворча діяльність:
підготовка нормативних правових актів;
б) правозастосовна діяльність:
обґрунтування та прийняття в межах посадових обов'язківрішень, і навіть вчинення дій, що з реалізацією правових норм;
складання юридичних документів;
в) правоохоронна діяльність:
забезпечення законності, правопорядку, безпеки особистості, суспільства та держави;
охорона громадського порядку;
захист приватної, державної, муніципальної та інших форм власності;
попередження, припинення, виявлення, розкриття та розслідування правопорушень;
захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб;
г) експертно-консультаційна діяльність:
надання юридичної допомоги, консультування з питань права;
здійснення правової експертизи нормативних правових актів;
д) організаційно-управлінська діяльність:
здійснення організаційно-управлінських функцій;
е) науково-дослідницька діяльність:
проведення наукових досліджень із правових проблем;
участь у проведенні наукових досліджень відповідно до профілю своєї професійної діяльності;
ж) педагогічна діяльність:
викладання юридичних дисциплін;
здійснення правового виховання.
V. Вимоги до результатів освоєння основних освітніх програм магістратури
5.1. Випускник повинен мати такі загальнокультурні компетенції (ОК):
усвідомленням соціальної значущості своєї майбутньої професії, проявом нетерпимості до корупційної поведінки, поважним ставленням до права та закону, володіння достатнім рівнем професійної правосвідомості (ОК-1);
здатністю сумлінно виконувати професійні обов'язки, дотримуватись принципів етики юриста (ОК-2);
здатністю вдосконалювати та розвивати свій інтелектуальний та загальнокультурний рівень (ОК-3);
здатністю вільно користуватися російською та іноземною мовами як засобом ділового спілкування (ОК-4);
компетентним використанням на практиці набутих умінь та навичок в організації дослідних робіт, У управлінні колективом (ОК-5).
5.2. Випускник повинен мати такі професійні компетенції (ПК):
у право творчої діяльності:
здатністю розробляти нормативні правові акти (ПК-1);
у правозастосовчій діяльності:
здатністю кваліфіковано застосовувати нормативні правові акти у конкретних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального та процесуального права у професійній діяльності (ПК-2);
у правоохоронній діяльності:
готовністю до виконання посадових обов'язків щодо забезпечення законності та правопорядку, безпеки особистості, суспільства, держави (ПК-3);
здатністю виявляти, припиняти, розкривати та розслідувати правопорушення та злочини (ПК-4);
здатністю здійснювати попередження правопорушень, виявляти та усувати причини та умови, що сприяють їх вчиненню (ПК-5);
здатністю виявляти, давати оцінку та сприяти припинення корупційної поведінки (ПК-6);
в експертно-консультаційній діяльності:
здатністю кваліфіковано тлумачити нормативні правові акти (ПК-7);
здатністю брати участь у проведенні юридичної експертизи проектів нормативних правових актів, у тому числі з метою виявлення у них положень, що сприяють створенню умов для прояву корупції, надавати кваліфіковані юридичні висновки та консультації у конкретних сферах юридичної діяльності (ПК-8);
в організаційно-управлінській діяльності:
спроможністю приймати оптимальні управлінські рішення (ПК-9);
здатністю сприймати, аналізувати та реалізовувати управлінські інновації у професійній діяльності (ПК-10);
у науково-дослідній діяльності:
здатністю кваліфіковано проводити наукові дослідження у галузі права (ПК-11);
у педагогічній діяльності:
здатністю викладати юридичні дисципліни на високому теоретичному та методичному рівні (ПК-12);
здатністю керувати самостійною роботою учнів (ПК-13);
здатністю організовувати та проводити педагогічні дослідження (ПК-14);
здатністю ефективно здійснювати правове виховання (ПК-15).
VI. Вимоги до структури основних освітніх програм магістратури
6.1. ООП магістратури передбачають вивчення наступних навчальних циклів (таблиця 2):
загальнонауковий цикл;
професійний цикл
та розділів:
практика та науково-дослідна робота;
підсумкова державна атестація.
6.2. Кожен навчальний цикл має базову (обов'язкову) частину та варіативну (профільну), що встановлюється вузом. Варіативна (профільна) частина дає можливість розширення та (або) поглиблення знань, умінь, навичок та компетенцій, що визначаються змістом базових (обов'язкових) дисциплін (модулів), дозволяє учню отримати поглиблені знання, навички та компетенції для успішної професійної діяльності та (або) навчання у аспірантурі.
Таблиця 2
Структура ООП магістратури
| Код УЦ ОВП | Навчальні цикли та проектовані результати їх освоєння | Трудомісткість (залікові одиниці)* | Перелік дисциплін для розробки програм (зразкових), підручників та навчальних посібників | Коди формованих компетенцій |
|---|---|---|---|---|
| М.1 | Загальнонауковий цикл Базова (обов'язкова) частина У результаті вивчення базової частини циклу учень повинен: знати: основні філософсько-правові закономірності та філософсько-правові категорії, підстави філософсько-правового осмислення правової реальності, принципи професійного мислення сучасного юриста, основи правової культури; вміти: дискутувати, відстоювати та висловлювати свої думки, обґрунтовувати свої аргументи на семінарських заняттях та диспутах; володіти: основними навичками філософсько-правового аналізу, виявлення та зіставлення найважливіших філософсько-правових ідеологем, прийомами методологій правової науки. | 7-13 3 | Філософія права | ОК-1 – ОК-5; |
| Варіативна (профільна) частина (знання, уміння, навички визначаються ООП вузу) | ||||
| М.2 | Професійний цикл Базова (обов'язкова) частина У результаті вивчення базової частини циклу учень повинен: знати: критерії оцінки політико-правових доктрин; становлення та розвиток політико-правової ідеології; політичні та правові ідеї в державах Стародавнього світута середньовіччя; теорії природного права; теорію поділу влади; ранній соціалізм; політичні та правові навчання в Росії; ліберальні політико-правові доктрини; соціалістичні політико-правові теорії; марксистські політико-правові навчання; основні політичні та правові навчання сучасності; юридичні типи наукового пізнання; поняття та принципи методології юридичної науки; методологію юриспруденції як самостійної галузі юридичного пізнання; сучасні уявленняпро наукове пізнання; юридичне пізнання як; різні стиліта образи юридичного пізнання; процеси формування та розвитку ідей порівняльного правознавства; об'єкт, предмет, джерела та принципи порівняльного правознавства; місце та роль порівняльного правознавства у суспільстві, у тому числі, у системі юридичної освіти; взаємозв'язок та взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права; класифікація правових систем; вміти: застосовувати отримані знання розуміння закономірностей розвитку держави й права; для використання у процесі правотворчості та науково-дослідної роботи; володіти: методикою самостійного вивченнята аналізу політико-правових доктрин, історичного процесу становлення та розвитку політико-правової ідеології, юридичної науки, міжнародного правата національних правових систем; (знання, вміння, навички з дисципліни « Актуальні проблемиправа» визначаються ООП вузу на підставі рішення кафедри, яка відповідає за реалізацію відповідної ООП магістратури) | 47-53 12 | Історія політичних та правових навчань Історія та методологія юридичної науки Порівняльне правознавство Актуальні проблеми права (відповідно до реалізованих магістерських програм) | ОК-1 – ОК-5; ПК-1 - ПК-15 |
| Варіативна (профільна) частина (знання, уміння, навички визначаються ООП вузу) | Перелік дисциплін визначається вузом | |||
| М.3 | Практика та науково-дослідна робота практичні вміння та навички визначаються ООП вузу | 54 | ОК-1 – ОК-5; ПК-1 - ПК-15 | |
| М.4 | Підсумкова державна атестація | 6 | ОК-1; ПК-7, 8 | |
| М.5 | Загальна трудомісткість основної освітньої програми | 120 |
* Трудомісткість циклів М.1, М.2, М.3 та розділів М.4, М5 включає всі види поточної та проміжної атестацій.
VII. Вимоги до умов реалізації основних освітніх програм магістратури
7.1. Освітні установи самостійно розробляють та затверджують ООП магістратури, що включає навчальний план, робочі програми навчальних курсів, предметів, дисциплін (модулів) та інші матеріали, що забезпечують виховання та якість підготовки учнів, а також програми навчальної та виробничої практик та науково-дослідної роботи , підсумкової державної атестації, календарний навчальний графік та методичні матеріали, що забезпечують реалізацію відповідної освітньої технології
Вищі навчальні заклади зобов'язані щорічно оновлювати ООП з урахуванням розвитку науки, культури, економіки, техніки, технологій та соціальної сфери.
7.2. При розробці ООП магістратури мають бути визначені можливості вузу у розвитку загальнокультурних компетенцій випускників (компетенцій соціальної взаємодії, самоорганізації та самоврядування, системно-діяльнісного характеру). ВНЗ має сформувати соціокультурне середовище, створити умови, необхідні для соціалізації особистості.
7.3. Реалізація компетентнісного підходу повинна передбачати широке використання в навчальному процесі активних та інтерактивних форм проведення занять (семінарів у діалоговому режимі, дискусій, комп'ютерних симуляцій, ділових та рольових ігор, розбору конкретних ситуацій, психологічних та інших тренінгів, групових дискусій, результатів вузівських та міжвузівських телеконференцій, ігровий судовий процес) у поєднанні з позааудиторною роботою з метою формування та розвитку професійних навичок учнів. Однією з основних активних форм формування професійних компетенцій, пов'язаних з веденням того виду (видів) діяльності, до яких готується магістр (науково-дослідницької, правотворчої, правозастосовної, правоохоронної, експертно-консультаційної, організаційно-управлінської, науково-дослідної, педагогічної), ООП магістратури є семінар, що триває на регулярній основі не менше двох семестрів, до роботи якого залучаються провідні дослідники та спеціалісти-практики, і є основою коригування індивідуальних навчальних планів магістра.
У рамках навчальних курсів мають бути передбачені зустрічі з представниками російських та зарубіжних компаній, державних та громадських організацій, майстер-класи експертів та фахівців.
Питома вага занять, що проводяться в інтерактивних формах, визначається головною метою програми, особливістю контингенту учнів та змістом конкретних дисциплін, і загалом у навчальному процесі вони мають становити не менше ніж 30 відсотків аудиторних занять. Заняття лекційного типу для відповідних груп студентів не можуть становити більше ніж 20 відсотків аудиторних занять.
7.4. До програм базових дисциплін професійного циклу мають бути включені завдання, що сприяють розвитку компетенцій професійної діяльності, до якої готується випускник, в обсязі, що дозволяє сформувати відповідні загальнокультурні та професійні компетенції. Загальна трудомісткість дисципліни може бути менше двох залікових одиниць (крім дисциплін на вибір учнів). За дисциплінами, трудомісткість яких становить понад три залікові одиниці, виставляється оцінка («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).
7.5. ООП магістратури вищого навчального закладу має містити дисципліни на вибір тих, хто навчається в обсязі не менше 30 відсотків варіативної частини навчання. Порядок формування дисциплін на вибір учнів встановлює вчена рада вузу.
7.6. Максимальний обсяг навчального навантаження учнів не може становити більше 54 академічних годин на тиждень, включаючи всі види аудиторного та позааудиторного (самостійного) навчальної роботиз освоєння ООП та факультативних дисциплін, які встановлюються вузом додатково до ООП та є необов'язковими для вивчення учнями.
Обсяг факультативних дисциплін визначається вишом самостійно. Факультативні дисципліни не включаються до 120 залікових одиниць загальної трудомісткості та не є обов'язковими для вивчення учнями.
7.7. Максимальний обсяг аудиторних навчальних занятьна тиждень при освоєнні основної освітньої програми за очної форми навчання становить 14 академічних годин.
7.8. У разі реалізації ООП магістратури в інших формах навчання максимальний обсяг аудиторних занять встановлюється відповідно до Типового положення про освітню установу вищої професійної освіти (вищого навчального закладу), затвердженої постановою Уряду Російської Федерації від 14 лютого 2008 р. № 71 (Збори законодавства України, 2008 № 8, ст.731).
7.9. Загальний обсяг канікул у навчальному році має становити 7 – 10 тижнів, у тому числі не менше двох тижнів у зимовий період.
У вищих навчальних закладах, у яких передбачено військову та (або) правоохоронну службу, тривалість канікул учнів визначається відповідно до нормативних правових актів, що регламентують порядок проходження служби**.
7.10. ВНЗ зобов'язаний забезпечити учням реальну можливість брати участь у формуванні своєї програми навчання, включаючи можливу розробку індивідуальних освітніх програм.
7.11. ВНЗ зобов'язаний ознайомити учнів зі своїми правами і обов'язками для формування індивідуальної освітньої програми, роз'яснити, що обрані учнями дисципліни (модулі) стають їм обов'язковими, які сумарна трудомісткість має бути менше, ніж передбачено навчальним планом.
7.12. У вузі має бути передбачено застосування інноваційних технологій навчання, що розвивають навички консультаційної роботи, прийняття рішень, міжособистісної комунікації, лідерські та інші необхідні юристу особистісні та професійні якості (читання інтерактивних лекцій, проведення групових дискусій та проектів, аналіз ділових ситуацій та імітаційних моделей, ігор, тренінгів, юридичних консультацій населення у студентських правових консультаціях (юридичних клініках), викладання дисциплін у формі авторських курсів за програмами, складеними на основі результатів досліджень наукових шкіл вузу, що враховують регіональну та професійну специфіку за умови реалізації змісту освіти та формування компетенцій випускника, реальним ФГОС ВПО).
7.13. ООП магістратури ВНЗ повинна включати лабораторні практикуми та практичні заняття з дисциплін (модулів) професійного циклу, що формують у тих, хто навчається, відповідні вміння та навички.
7.14. Учні мають наступні правата обов'язки:
право у межах обсягу навчального часу, відведеного на освоєння дисциплін (модулів) на вибір, передбачених ООП, обирати конкретні дисципліни (модулі);
право отримати консультацію у ВНЗ щодо вибору дисциплін (модулів) та їх впливу на майбутній профіль підготовки при формуванні своєї індивідуальної освітньої програми;
право на залік освоєних раніше дисциплін (модулів) на основі атестації за наявності відповідних документів під час перекладу з іншого вищого навчального закладу;
при формуванні своєї індивідуальної освітньої програми отримати консультацію у ВНЗ щодо вибору дисциплін (модулів) та їх впливу на майбутню професійну підготовку;
обов'язок виконувати у встановлений термін усі завдання, передбачені ООП вузу.
7.15. Практика є обов'язковим розділом ООП магістратури. Вона є видом навчальних занять, безпосередньо орієнтованих на професійно-практичну підготовку учнів. При реалізації магістерських програм за даним напрямом підготовки передбачаються такі види практик: навчальна та виробнича, які можуть включати науково-дослідну, педагогічну практику, юридичне консультування
Конкретні види практик визначаються ОВП вузу. Цілі та завдання, програми та форми звітності визначаються вузом по кожному виду практики.
Практики проводяться в сторонніх організаціях, студентських правових консультаціях (юридичних клініках) або на кафедрах вишу, які мають необхідний кадровий та науковий потенціал.
7.16. Науково-дослідна робота учнів є обов'язковим розділом ООП магістратури та спрямована на формування загальнокультурних та професійних компетенцій відповідно до вимог цього ФГОС ВПО та ООП ВНЗ. ВНЗ можуть передбачатися такі види та етапи виконання та контролю науково-дослідної роботи учнів:
планування науково-дослідної роботи, що включає ознайомлення з тематикою досліджень у цій галузі та вибір теми дослідження, підготовку реферату з обраної теми;
проведення науково-дослідної роботи;
коригування плану проведення науково-дослідної роботи;
складання звіту про науково-дослідну роботу;
публічний захист виконаної роботи.
Основною формою планування та коригування індивідуальних планів науково-дослідної роботи учнів є обґрунтування теми, обговорення плану та проміжних результатів дослідження у рамках науково-дослідного семінару. У ВНЗ має постійно проводитися, із залученням роботодавців та провідних дослідників, широке обговорення результатів науково-дослідної роботи, що дозволяє оцінити рівень набутих знань, умінь та сформованих компетенцій у учнів. Необхідно також оцінити компетенції, пов'язані з формуванням професійного світогляду та певного рівня культури.
7.17. Реалізація ООП магістратури повинна забезпечуватися науково-педагогічними кадрами, що мають базову освіту, що відповідає профілю дисципліни, що викладається, і вчений ступінь або досвід діяльності у відповідній професійній сфері, і систематично займаються науковою та (або) науково-методичною діяльністю.
До освітнього процесу з дисциплін професійного циклу залучаються не менше п'яти відсотків викладачів з числа чинних керівників та провідних працівників профільних організацій, підприємств та установ.
Не менше 80 відсотків викладачів (у наведених до цілісних значень ставок), які забезпечують навчальний процес за професійним циклом та науково-дослідним семінаром, повинні мати вчені ступеня та (або) вчені звання, при цьому вчені ступеня доктора наук та (або) вчене звання професора повинні мати щонайменше 40 відсотків викладачів.
При реалізації магістерських програм, орієнтованих на підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів, не менше 80 відсотків викладачів, які забезпечують навчальний процес, повинні мати вчені ступеня кандидата, доктора наук (у тому числі ступінь, який присвоюється за кордоном, документи про присвоєння якого пройшли встановлену процедуру визнання та встановлення еквівалентності) та вчені звання.
Загальне керівництво науковим змістом та освітньою частиною магістерської програми має здійснюватися штатним науково-педагогічним працівником вузу, який має вчений ступінь доктора наук та (або) вчене звання професора відповідного профілю, стаж роботи в освітніх закладах вищої професійної освіти не менше трьох років. Допускається одночасне керівництво лише однією магістерською програмою.
Безпосереднє керівництво магістрами здійснюється викладачами, які мають вчений ступінь та (або) вчене звання. Допускається одночасне керівництво не більш як десятьма магістрами.
Частка штатних викладачів, які залучаються до навчального процесу з дисциплін професійного циклу, повинна бути не менше 70 відсотків.
Керівники ООП магістратури повинні регулярно вести самостійні дослідницькі (творчі) проекти або брати участь у дослідницьких (творчих) проектах, мати публікації у вітчизняних наукових журналах та (або) зарубіжних реферованих журналах, працях національних та міжнародних конференцій, симпозіумів за профілем, не менше одного разу в п'ять років відбуватиметься підвищення кваліфікації.
У структурі вишу, що реалізує підготовку магістрів, має бути не менше шести кафедр юридичного профілю.
7.18. ООП магістратури має забезпечуватися навчально-методичною документацією та матеріалами за всіма навчальними курсами, дисциплінами (модулями) ООП. Зміст кожної з таких навчальних дисциплін(модулів) має бути представлене у мережі Інтернет.
Кожен учень має бути забезпечений доступом до електронно-бібліотечної системи, що містить видання з основних дисциплін, що вивчаються, і сформованої за погодженням з правовласниками навчальної та навчально-методичної літератури.
При цьому повинна бути забезпечена можливість здійснення одночасного індивідуального доступу до такої системи не менше ніж 25 відсотків учнів.
Бібліотечний фонд має бути укомплектований друкованими та (або) електронними виданнями основної навчальної та наукової літератури з дисциплін загальнонаукового та професійного циклів, виданими за останні п'ять років, з розрахунку не менше 25 екземплярів таких видань на кожні 100 учнів.
Фонд додаткової літератури, крім навчальної, повинен включати офіційні, довідково-бібліографічні та
спеціалізовані періодичні видання з розрахунку 1-2 екземпляри на кожні 100 учнів.
Електронно-бібліотечна система повинна забезпечувати можливість індивідуального доступу для кожного, хто навчається з будь-якої точки, в якій є доступ до мережі Інтернет.
Оперативний обмін інформацією з вітчизняними та зарубіжними вузами та організаціями повинен здійснюватися з дотриманням вимог законодавства Російської Федерації про інтелектуальну власність та міжнародні договори Російської Федерації в галузі інтелектуальної власності. Учням повинен бути забезпечений доступ до сучасних професійних баз даних, інформаційних довідкових та пошукових систем.
7.19. Вчена рада вищого навчального закладу під час запровадження ООП за напрямом підготовки затверджує розмір коштів у реалізацію відповідних ООП.
Фінансування реалізації ООП має здійснюватися обсягом не нижче встановлених нормативів фінансування вищого навчального закладу***.
7.20. Вищий навчальний заклад, що реалізує ООП магістратури, повинен мати матеріально-технічну базу, що забезпечує проведення всіх видів дисциплінарної та міждисциплінарної підготовки, лабораторної, практичної та науково-дослідної роботи учнів, які передбачені навчальним планом вузу та відповідними нормами та правилами.
Мінімально необхідний для реалізації магістерської програми перелік матеріально-технічного забезпечення включає:
приміщення для студентської правової консультації (юридичної клініки), крім вузів, у яких навчання поєднується зі службою у правоохоронних органах та військовою службою;
навчальний зал судових засідань;
спеціалізовану аудиторію, обладнану для проведення занять з криміналістики (за умови реалізації вузом відповідної магістерської програми);
власну бібліотеку з технічними можливостями переведення основних бібліотечних фондів в електронну форму та необхідними умовами їх зберігання та користування.
При використанні електронних видань під час самостійної підготовки ВНЗ відповідно до трудомісткості дисциплін, що вивчаються, повинен забезпечити кожного учня робочим місцем у комп'ютерному класі, що має вихід у мережу Інтернет.
ВНЗ має бути забезпечений необхідним комплектом ліцензійного програмного забезпечення.
VIII. Оцінка якості освоєння основних освітніх програм магістратури
8.1. Вищий навчальний заклад зобов'язаний забезпечувати гарантію якості підготовки, зокрема шляхом:
розроблення стратегії щодо забезпечення якості підготовки випускників із залученням представників роботодавців;
моніторингу, періодичного рецензування освітніх програм;
розроблення об'єктивних процедур оцінки рівня знань та умінь учнів, компетенцій випускників;
забезпечення компетентності викладацького складу;
регулярного проведення самообстеження за погодженими критеріями для оцінки діяльності (стратегії) та зіставлення з іншими освітніми установами із залученням представників роботодавців;
інформування громадськості про результати своєї діяльності, плани, інновації.
Оцінка якості освоєння магістерських програм має включати поточний контроль успішності, проміжну атестацію учнів та підсумкову державну атестацію випускників.
8.2. Конкретні форми та процедури поточного контролю успішності та проміжної атестації учнів з кожної дисципліни розробляються ВНЗ самостійно та доводяться до відома учнів протягом першого місяця навчання.
8.3. Для атестації учнів на відповідність їх персональних досягнень поетапним вимогам відповідної магістерської програми (поточна та проміжна атестація) створюються фонди оціночних засобів, що включають типові завдання, контрольні роботи, тести та методи контролю, що дозволяють оцінити знання, вміння та рівень набутих комп'ютерів. Фонди оціночних засобів розробляються та затверджуються вузом.
Фонди оціночних засобів повинні бути повними та адекватними відображеннями вимог ФГОС ВПО за цим напрямом підготовки, відповідати цілям та завданням магістерської програми та її навчальному плану. Вони покликані забезпечувати оцінку якості загальнокультурних та професійних компетенцій, які набувають випускник.
При розробці оцінних засобів для контролю якості вивчення модулів, дисциплін, практик повинні враховуватися всі види зв'язків між включеними до них знаннями, вміннями, навичками, що дозволяють встановити якість сформованих у компетенцій, що навчаються, за видами діяльності та ступінь загальної готовності випускників до професійної діяльності.
При проектуванні оцінних засобів необхідно передбачати оцінку здатності учнів до творчої діяльності, їх готовності вести пошук вирішення нових завдань, пов'язаних із недостатністю конкретних спеціальних знань та відсутністю загальноприйнятих алгоритмів професійної поведінки.
8.4. Учням, а також представникам роботодавців, має бути надана можливість оцінки змісту, організації та якості навчального процесу загалом, а також роботи окремих викладачів.
8.5. Вузом мають бути створені умови для максимального наближення системи оцінки та контролю компетенцій магістрів до умов їхньої майбутньої професійної діяльності. З цією метою окрім викладачів конкретної дисципліни як зовнішніх експертів мають активно використовуватись роботодавці (представники зацікавлених організацій), викладачі, які читають суміжні дисципліни.
8.6. Підсумкова державна атестація спрямовано встановлення відповідності рівня професійної підготовки випускників вимогам ФГОС ВПО.
Підсумкова державна атестація включає захист випускної кваліфікаційної роботи, а також державний іспит, що встановлюється за рішенням вченої ради ВНЗ.
8.7. Тематика випускних кваліфікаційних робіт має бути спрямована на вирішення професійних завдань у юридичній діяльності відповідно до магістерської програми.
Випускна кваліфікаційна робота виконується у вигляді магістерської дисертації в період проходження практики та виконання науково-дослідної роботи. Вона повинна бути самостійною та логічно завершеною роботою, пов'язаною з вирішенням завдань того виду діяльності, до якого готується магістр (науково-дослідницької, правотворчої, правозастосовчої, правоохоронної, експертно-консультаційної, організаційно-управлінської, науково-дослідної, педагогічної).
При виконанні випускної кваліфікаційної роботи учні повинні показати свою здатність та вміння, спираючись на отримані поглиблені знання, уміння та сформовані загальнокультурні та професійні компетенції, самостійно вирішувати на сучасному рівні завдання своєї професійної діяльності, професійно викладати спеціальну інформацію, науково аргументувати та захищати свою точку зору.
Вимоги до змісту, обсягу та структури випускної кваліфікаційної роботи (магістерської дисертації), а також процедури її захисту визначаються вищим навчальним закладом.
При захисті випускної кваліфікаційної роботи обов'язковому порядкувраховується рівень мовної культури випускника.
8.8. Програма державного іспиту розробляється вишами самостійно. Для об'єктивної оцінкикомпетенцій випускника тематика екзаменаційних питань та завдань має бути комплексною та відповідати обраним розділам з різних навчальних циклів, що формують конкретні компетенції.
______________________________
* Одна залікова одиниця відповідає 36 академічним годинам.
** Стаття 30 Положення про порядок проходження військової служби, затвердженого Указом Президента Російської Федерації від 16 вересня 1999 р. № 1237 «Питання проходження військової служби» (Збори законодавства України, 1999, № 38, ст. 4534)
*** Пункт 2 статті 41 Закону Російської Федерації «Про освіту» від 10 липня 1992 р. № 3266-1 (Збори законодавства Російської Федерації, 1996, № 3, ст. 150; 2002, № 26, ст. 2517; 2004, № 30, ст.3086; № 35, ст.3607; 2005, № 1, ст.25; 2007, №17, ст.
Наказ Міністерства освіти і науки РФ від 14 грудня 2010 № 1763 «Про затвердження та введення в дію федерального державного освітнього стандарту вищої професійної освіти за напрямом підготовки 030900 Юриспруденція (кваліфікація (ступінь) «магістр»)”
Реєстраційний № 19648
Огляд документа
Затверджено федеральний державний освітній стандарт вищої професійної освіти за напрямом підготовки "Юриспруденція (кваліфікація (ступінь) "магістр")". Стандарт є обов'язковим до застосування російськими установами, що мають державну акредитацію і право реалізовувати основну освітню програму.
Наведено характеристику підготовки. Визначено вимоги до результатів освоєння основної освітньої програми та її структури.
Федеральний стандарт вводиться у дію з набрання чинності наказу.
Опис
Ціль усіх магістерських програм на юридичному факультеті – це підготовка спеціалістів високої кваліфікації за відповідним напрямом. Навчання в магістратурі здійснюється за допомогою інноваційних та перевірених часом технологій. Найбільша увага приділяється придбання практичних навичок під час тривалої практики, що у різних органах. Практика в арбітражних судах, що триває до півроку, дає учням безцінний досвід формування правової позиції та її відстоювання, досвід складання рішень, навички врегулювання спорів. Крім цього, під час навчання студентам проводять майстер-класи практикуючі судді.
Ким працювати
Ті, хто закінчив магістратуру юридичного факультету, вважаються висококваліфікованими юристами, затребуваними в багатьох організаціях та установах. Вони можуть працювати викладачами юридичних дисциплін у ВНЗ, корпоративними юристами в компаніях різних сфер діяльності, дослідниками, аналітиками, до завдань яких входить правове забезпеченнязавдань та цілей ефективного розвитку організацій та корпорацій. Для них будуть відчинені двері до судових та правоохоронних органів, де спектр можливих посад дуже широкий. Не менш приваблива перспектива – продовження навчання в аспірантурі та написання магістерської дисертації, яка стане основою для отримання звання кандидата юридичних наук.
Про затвердження федерального державного освітнього стандарту вищої освіти за напрямом підготовки 40.04.01 Юриспруденція (рівень магістратури)
Відповідно до пункту 5.2.41 Положення про Міністерство освіти
та науки Російської Федерації, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 3 червня 2013 р. № 000 (Збори законодавства Російської Федерації, 2013, № 23, ст. 2923; № 33, ст. 4386; № 37, ст. 4702;
2014 № 2, ст. 126; офіційний інтернет-портал правової інформації http://www. *****, 3 лютого 2014 р.), та пунктом 17 Правил розробки, затвердження федеральних державних освітніх стандартів та внесення до них змін, затверджених постановою Уряду Російської Федерації від 5 серпня 2013 р. № 000 (Збори законодавства Російської Федерації, 2013 , № 33, ст.4377), прикази:
1. Затвердити федеральний державний освітній стандарт, що додається. вищої освітиза напрямом підготовки 40.04.01 Юриспруденція (рівень магістратури).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
ФЕДЕРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОСВІТНИЙ СТАНДАРТ
ВИЩОЇ ОСВІТИ
Рівень вищої освіти
МАГІСТРАТУРА
Напрямок підготовки
40.04.01 ЮРИСПРУДЕНЦІЯ
I. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Цей федеральний державний освітній стандарт вищої освіти є сукупність вимог, обов'язкових при реалізації основних професійних освітніх програм вищої освіти - програм магістратури за напрямом підготовки 40.04.01 Юриспруденція (далі відповідно - програма магістратури, напрямок підготовки).
ІІ. ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ
У цьому федеральному державному освітньому стандарті використовуються такі скорочення:
ВО – вища освіта;
ОК – загальнокультурні компетенції;
ОПК - загальнопрофесійні компетенції;
ПК – професійні компетенції;
ФГОС ВО - федеральний державний освітній стандарт вищої освіти;
МЕРЕЖОВА ФОРМА – мережна форма реалізації освітніх програм.
ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА НАПРЯМКИ ПІДГОТОВКИ
3.1. Здобуття освіти за програмами магістратури допускається тільки в освітніх організаціях вищої освіти та наукових організаціях (далі – організації).
3.2. Навчання за програмою магістратури в організаціях здійснюється
у очній, очно-заочній або заочній формах навчання.
Обсяг програми магістратури становить 120 залікових одиниць (далі – з. е.)
незалежно від форми навчання, що застосовуються освітніх технологій, реалізації програми магістратури з використанням мережної форми, реалізації програми магістратури за індивідуальним навчальним планом, у тому числі прискореного навчання.
3.3. Термін здобуття освіти за програмою магістратури:
в очній формі навчання, включаючи канікули, що надаються після проходження державної підсумкової атестації, незалежно
від застосовуваних освітніх технологій, становить 2 роки. Обсяг програми магістратури в очній формі навчання, що реалізується за один навчальний рікстановить 60 з. е.;
у очно-заочній або заочній формах навчання, незалежно від застосовуваних освітніх технологій, збільшується не менше ніж на 3 місяці та не більше ніж на півроку (на розсуд організації), порівняно з терміном здобуття освіти за очною формою навчання. Обсяг програми магістратури у очно-заочній чи заочній формах навчання, що реалізується за один навчальний рік, визначається організацією самостійно;
під час навчання за індивідуальним навчальним планом незалежно від форми навчання встановлюється організацією самостійно, але з більше терміну здобуття освіти, встановленого для відповідної форми навчання. Під час навчання за індивідуальним навчальним планом осіб з обмеженими можливостямиздоров'я організація вправі продовжити термін трохи більше півроку проти терміном, встановленим для відповідної форми навчання.
Обсяг програми магістратури за один навчальний рік під час навчання
за індивідуальним навчальним планом незалежно від форми навчання неспроможна становити понад 75 з. тобто.
При реалізації програми магістратури організація має право застосовувати електронне навчання та дистанційні освітні технології. Під час навчання осіб з обмеженими можливостями здоров'я
та дистанційні освітні технології повинні передбачати можливість прийому-передачі інформації у доступних для них формах.
Реалізація програми магістратури можлива у мережній формі.
Освітня діяльність за програмою магістратури здійснюється
державною мовою Російської Федерації, якщо інше не визначено локальним нормативним актом організації.
IV. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИПУСКНИКІВ, ЩО ОСВОЇЛИ ПРОГРАМУ МАГІСТРАТУРИ
правозастосовна діяльність:
обґрунтування та прийняття в межах посадових обов'язків рішень, а також вчинення дій, пов'язаних із реалізацією правових норм;
складання юридичних документів;
правоохоронна діяльність:
забезпечення законності, правопорядку, безпеки особистості, суспільства та держави;
охорона громадського порядку;
захист приватної, державної, муніципальної та інших форм власності;
попередження, припинення, виявлення, розкриття та розслідування правопорушень;
захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб;
експертно-консультаційна діяльність:
надання юридичної допомоги, консультування з питань права;
здійснення правової експертизи нормативних правових актів;
організаційно-управлінська діяльність:
здійснення організаційно-управлінських функцій;
проведення наукових досліджень про правові проблеми;
участь у проведенні наукових досліджень відповідно до профілю своєї професійної діяльності;
педагогічна діяльність:
викладання юридичних дисциплін;
здійснення правового виховання.
V. ВИМОГИ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ОСВОЄННЯ
ПРОГРАМИ МАГІСТРАТУРИ
5.1. В результаті освоєння програми магістратури у випускника мають бути сформовані загальнокультурні, загальнопрофесійні та професійні компетенції.
5.2. Випускник, який освоїв програму магістратури, повинен мати наступні загальнокультурними компетенціями (ОК):
здатністю до абстрактного мислення, аналізу, синтезу (ОК-1);
готовністю діяти у нестандартних ситуаціях, нести соціальну та етичну відповідальність за прийняті рішення(ДК-2);
готовністю до саморозвитку, самореалізації, використання творчого потенціалу (ОК-3);
здатністю вільно користуватися російською та іноземними мовами як засобом ділового спілкування (ОК-4).
5.3. Випускник, який освоїв програму магістратури, повинен мати наступні загальнопрофесійними компетенціями (ОПК):
усвідомленням соціальної значущості своєї майбутньої професії, проявом нетерпимості до корупційної поведінки, поважним ставленням до права та закону, володіння достатнім рівнем професійної правосвідомості (ОПК-1);
здатністю сумлінно виконувати професійні обов'язки, дотримуватися принципів етики юриста (ОПК-2);
здатністю використовувати практично набуті вміння та навички у створенні досліджень (ОПК-3);
7.1.3. Електронно-бібліотечна система (електронна бібліотека)
та електронне інформаційно-освітнє середовище повинні забезпечувати можливість індивідуального доступу для кожного учня з будь-якої точки, в якій є доступ до мережі Інтернет, як на території організації, так і поза нею.
7.1.4. Організація має бути забезпечена необхідним комплектом ліцензійного програмного забезпечення (склад визначається у робочих програмах дисциплін (модулів) та підлягає щорічному оновленню). У разі застосування електронного навчання, дистанційних освітніх технологій має бути забезпечений віддалений доступ до використання програмного забезпечення, або надано всі необхідні ліцензії учням.
7.1.5. У разі реалізації програми магістратури у мережній формі вимоги до реалізації програми магістратури повинні забезпечуватись сукупністю ресурсів матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення, що надається організаціями, що беруть участь у реалізації програми магістратури у мережній формі.
7.1.6. У разі реалізації програми магістратури на створених
в установленому порядку в інших організаціях кафедр або інших структурних підрозділах організації вимоги до реалізації програми магістратури повинні забезпечуватися сукупністю ресурсів зазначених організацій.
7.1.7. Кваліфікація керівних та науково-педагогічних працівників організації повинна відповідати кваліфікаційним характеристикам, встановленим в Єдиному кваліфікаційному довіднику посад керівників, спеціалістів та службовців, розділі «Кваліфікаційні характеристики посад керівників та спеціалістів вищої професійної та додаткової професійної освіти», затвердженому наказом України від 11 січня 2011 р. № 1 н (зареєстрований Міністерством юстиції Російської Федерації 23 березня 2011 р., реєстраційний № 000), та професійним стандартам (за наявності).
7.1.8. Частка штатних науково-педагогічних працівників (у наведених до цілих значень ставок) повинна становити не менше 60 відсотків від загальної кількості науково-педагогічних працівників організації.
7.1.9. Середньорічне число публікацій науково-педагогічних працівників організації за період реалізації програми магістратури з розрахунку на 100 науково-педагогічних працівників (у наведених до цілих чисел ставок) має становити не менше 2 у журналах, що індексуються в базах даних «Web of Science» або «Scopus» , і не менше 20 у журналах, що індексуються в Російському індексі наукового цитування.
7.1.10. В організації, що реалізує програми магістратури, середньорічний обсяг фінансування наукових досліджень на одного науково-педагогічного працівника (у наведених до цілих значень ставок) повинен становити величину не менше ніж величина аналогічного показника моніторингу системи освіти, що затверджується Міністерством освіти і науки Російської Федерації.
7.2. Вимоги до кадрових умов реалізації програми магістратури
7.2.1. Реалізація програми магістратури забезпечується керівними та науково-педагогічними працівниками організації, а також особами, які залучаються до реалізації програми магістратури на умовах цивільно-правового договору.
7.2.2. Частка науково-педагогічних працівників (у наведених до цілісних значень ставок) мають освіту, що відповідають профілю дисципліни (модуля), що викладається, у загальному числі науково-педагогічних працівників, що реалізують програму магістратури, повинна становити не менше 90 відсотків.
7.2.3. Частка науково-педагогічних працівників (у наведених до цілісних значень ставок), що мають вчений ступінь (у тому числі вчений ступінь, присвоєний за кордоном і визнану в Російській Федерації) та (або) вчене звання (у тому числі вчене звання, отримане за кордоном та визнане у Російській Федерації), у загальному числі науково-педагогічних працівників, що реалізують програму магістратури, має бути не менше:
80 відсотків для програми магістратури, орієнтованої на науково-дослідний чи науково-педагогічний вид професійної діяльності випускників;
65 відсотків для програми магістратури, орієнтованої
7.2.4. Частка працівників (у наведених до цілісних значень ставок) у складі керівників і працівників організацій, діяльність яких пов'язані з спрямованістю (профілем) реалізованої програми магістратури (мають стаж роботи у даній професійної галузіне менше 3 років) у загальній кількості працівників, що реалізують програму магістратури, має бути не менше:
5 відсотків для програми магістратури, орієнтованої на науково-дослідний чи науково-педагогічний вид професійної діяльності випускників;
5 відсотків для програми магістратури, орієнтованої
на організаційно-управлінський чи консультаційно-експертний вид професійної діяльності випускників.
7.2.5. Загальне керівництво науковим змістом програми магістратури певної спрямованості (профілю) має здійснюватися штатним науково-педагогічним працівником організації, що має вчений ступінь (у тому числі вчений ступінь, привласнений за кордоном та визнаний у Російській Федерації), що здійснює самостійні науково-дослідні (творчі) проекти ( що беруть участь у здійсненні таких проектів) за напрямом підготовки, що має щорічні публікації за результатами зазначеної науково-дослідної (творчої) діяльності у провідних вітчизняних та (або) зарубіжних наукових журналах та виданнях, що рецензуються, а також здійснюють щорічну апробацію результатів зазначеної науково-дослідної (творчої) діяльності на національних та міжнародних конференціях.
7.3. Вимоги до матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення програм магістратури
7.3.1. Спеціальні приміщення повинні бути навчальні аудиторії для проведення лекційних занять, практичних (семінарських) занять, приміщення для самостійної роботита приміщення для зберігання
та профілактичного обслуговування навчального обладнання. Приміщення для проведення лекційних та практичних (семінарських) занять мають бути укомплектовані спеціалізованими навчальними меблями та технічними засобами навчання, що служать для представлення навчальної інформаціївеликий аудиторії.
Для проведення лекційних занять пропонуються набори демонстраційного обладнання та навчально-наглядних посібників, що забезпечують тематичні ілюстрації, що відповідають зразковим програмам дисциплін, навчально-методичним комплексам.
Приміщення для самостійної роботи мають бути оснащені комп'ютерною технікою з можливістю підключення до мережі Інтернет.
Кожен, хто навчається протягом усього періоду навчання, повинен бути забезпечений індивідуальним необмеженим доступом до однієї або кількох електронно-бібліотечних систем (електронних бібліотек), що містять усі обов'язкові та додаткові видання навчальної, навчально-методичної та іншої літератури, перелічені у робочих програмах дисциплін (модулів), практик.
У разі невикористання в організації електронно-бібліотечної системи (електронної бібліотеки) бібліотечний фонд має бути укомплектований друкованими виданнями з розрахунку не менше 50 екземплярів кожного з видань основної літератури, перерахованої у робочих програмах дисциплін (модулів), практик та не менше 50 екземплярів додаткової літератури
на 100 учнів.
7.3.2. Електронно-бібліотечна система (електронна бібліотека)
та електронне інформаційно-освітнє середовище повинні забезпечувати одночасний доступ не менше 25 відсотків тих, хто навчається за програмою магістратури.
7.3.3. Учням повинен бути забезпечений доступ до сучасних професійних баз даних та інформаційних довідкових систем, склад яких визначається у робочих програмах дисциплін (модулів) та підлягає щорічному оновленню.
7.3.4. Учні з-поміж осіб з обмеженими можливостями здоров'я мають бути забезпечені друкованими та (або) електронними освітніми ресурсами у формах, адаптованих до обмежень їх здоров'я.
7.4. Вимоги до фінансових умов реалізації програм магістратури
7.4.1. Програма фінансується з урахуванням таких коригувальних коефіцієнтів:
по очній, очно-заочній та заочній формі навчання (п.3.2. цього ФГОС ВО);
за мережевою формою (п.3.2. цього ФГОС ВО);
щодо застосування дистанційних освітніх технологій та (або) електронного навчання (п.3.3. цього ФГОС ВО).
7.4.2. Нормативи фінансування програми розраховуються з урахуванням таких вимог:
за способами проведення практик: стаціонарні та виїзні практики
(п.6.5. цього ФГОС ВО).
7.4.3. Фінансове забезпечення реалізації програми магістратури має здійснюватися в обсязі не нижче за встановлені Міністерством освіти і науки Російської Федерації базові нормативні витрати на надання державної послуги у сфері освіти для даного рівня освіти та напрями підготовки з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що враховують специфіку освітніх програм відповідно до методики визначення нормативних витрат на надання державних послуг з реалізації освітніх програм вищої освіти, що мають державну акредитацію, за спеціальностями та напрямами підготовки, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації
від 2 серпня 2013 р. № 000 (зареєстрований Міністерством юстиції Російської Федерації 16 вересня 2013 р., реєстраційний № 000).
VIII. Оцінка якості освоєння програм магістратури
8.1. Відповідальної за забезпечення якості підготовки учнів
при реалізації програми магістратури та отримання учнями необхідних цим ФГОС ВО результатів освоєння програми є організація.
8.2. Рівень якості програми магістратури та її відповідність вимогам ринку праці та професійних стандартів (за наявності) може встановлюватися за професійно-суспільної акредитації освітніх програм.
8.3. Оцінка якості освоєння програми магістратури учнями включає поточний контроль успішності, проміжну атестацію учнів та державну підсумкову атестацію.
Конкретні форми та процедури поточного контролю успішності та проміжної атестації учнів з кожної дисципліни (модулю) та практики встановлюються організацією самостійно (у тому числі особливості процедур поточного контролю успішності та проміжної атестації при навчанні осіб з обмеженими можливостями здоров'я) та доводяться до відома учнів визначені у локальних нормативних актах організації.
8.4. Для здійснення процедур поточного контролю успішності
та проміжної атестації учнів організація створює фонди оцінних засобів, що дозволяють оцінити досягнення запланованих у програмі магістратури результатів її освоєння та рівень сформованості всіх компетенцій, заявлених в освітній програмі.
З метою наближення поточного контролю успішності та проміжної атестації учнів до завдань їх майбутньої професійної діяльності організація повинна розробити порядок та створити умови для залучення до процедур поточного контролю успішності та проміжної атестації, а також експертизи оціночних засобів зовнішніх експертів – роботодавців з числа діючих керівників. організацій, діяльність яких пов'язана з спрямованістю (профілем) програми магістратури (що мають стаж роботи в даній професійній галузі не менше 3 років), а також викладачів суміжних освітніх областей, фахівців з розробки та сертифікації оціночних засобів.
8.5. Навчальним має бути надана можливість оцінювання змісту, організації та якості освітнього процесу загалом та окремих дисциплін (модулів) та практик, а також роботи окремих науково-педагогічних працівників.
8.6. Державна підсумкова атестація як обов'язкове державне атестаційне випробування включає захист випускної кваліфікаційної роботи. Державний іспит запроваджується на розсуд організації.
Організація самостійно встановлює вимоги до змісту, обсягу та структури випускної кваліфікаційної роботи, а також вимоги до державного іспиту (за наявності).
Організація встановлює вимоги до процедури проведення державних атестаційних випробувань, у тому числі для інвалідів та осіб з обмеженими можливостями з урахуванням стану їх здоров'я, на основі Порядку проведення державної підсумкової атестації щодо освітнім програмамвищої освіти – програмам бакалаврату, програмам спеціаліста та програмам магістратури, що затверджується Міністерством освіти і науки Російської Федерації.
Пункт 4 Правил здійснення моніторингу системи освіти, затверджених постановою Уряду Російської Федерації від 5 серпня 2013 р. № 000 (Збори законодавства України, 2013, № 33, ст. 4378).
Частина 5 статті 59 Федерального закону від 29 грудня 2012 р. «Про освіту в Російській Федерації» (Збори законодавства Російської Федерації, 2012, № 53, ст. 7598; 2013, № 19, ст. 2326; № 23, ст. 2878; № 27, ст.3462; № 30, ст.4036; № 48, ст.6165; 2014, № 6, ст.562).
